Кохана, ти так стомлена, як бачу…
В трудах втомилась, як лоша…
Та як левиця б’єшся за удачу!
Щемить в тебе закохана душа…
Кохана, та хіба ми в чомусь винні,
що Доля не ласкавою була?
Згадай як були молоді та сильні…
Давай всі розіб'ємо дзеркала!
Кохана, наші долі в часі злиті
подарувавши нам одну стежу…
Але, в непередбаченому світі,
тебе, мабуть, погано бережу…
Кохана, та хіба ми в чомусь винні,
що Доля не ласкавою була…
Згадай, як були молоді та сильні…
Давай всі розіб'ємо дзеркала!
Життя тобі посріблило геть скроні -
йому так платиш золотом за щось…
Зігрію душу я твою в долонях.
молячись, щоби все у нас збулось!
Хай на серцях у нас булі опіки …
Хай молодість в минуле вже спливла…
Прекрасна ти в душі моїй навіки.
Давай всі розіб'ємо дзеркала!
Незмiннiсть
© Copyright: Юджин Папуша, 2026
Свидетельство о публикации №126091306743
Свидетельство о публикации №126091306743
Рецензии