Як можна ліс осінній не любити
коли навколо стільки таємниць,
де хочеться поезію творити
і падати додолу горілиць.
Де кожен лист мов виразна картина,
що вересень розписує вночі,
де поміж сосен ніжна павутина,
що розпустила хвіст мов павичі.
Рум'янцем спалахнув кущ горобини,
сполохав хтось прискіпливих шулік,
бурштином плачуть сосни і ялини
лунає гомін чийсь десь неподалік.
Як можна ліс осінній не любити?,
за цей багряний,тихий листопад,
за вміння час на хвильку зупинити
щоб розглядіти неба зорепад.
Як пахне він грибами і туманом
і гріє душу золота теплом,
осінній ліс здається Божим Храмом,
що вабить нас і спокоєм й добром.
вересень 2026
О.Чубенко-карпусь.
Осннй лс
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126091304061
Свидетельство о публикации №126091304061
Рецензии