Не надо было воевать
за свою неньку воювати,
а від Росії відповзти
аж до ріднесенької хати.
Горілку пити, їсти сало,
марусь любити до схочу,
але їм було цього мало,
набрид смак їхнього борщу.
Їм захотілося Кубані,
Москву кортіло воювать,
бажалось євро, Какабани,
рідненьку мову підіймать.
І дещо майже у них вийшло,
та взагалі- ненці кінець,
бо як зірвало її “ кришу”,
найголовнішим став мертвець.
Свидетельство о публикации №126091301108