Золотіє днів похмурість
Золотіє днів похмурість…
Пряний квітів аромат
Поверта про юність,
Сум посилює стократ.
Тут і там кружляє листя
У казковім напівсні,
Пропливає павутиння,
Безгоміння у гнізді…
Десь літає вітер вольний,
Може, скоро прилетить…
Навіть день якийся сонний,
Голуб зрідка вуркотить.
Осінь муркає спокійно,
Приміряючи наряд,
Не зітхає безнадійно
І готує маскарад.
Лиш душа моя в печалі
Та в думках про майбуття.
У повітрі, як вуалі,
Мрії, плани, сум’яття…
Золотie днiв похмурiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126091206512
Свидетельство о публикации №126091206512
Рецензии