Інфляція життя. Загибель вже буденна,
Не викликає вже містичних тих жахіть
І спонукає цінувати кожну мить:
Людина, як жива - вона благословенна.
Зійшли, як кара нам, геєна ця вогненна
І найжорстокіше з усіх тисячоліть,
Байдуже всім навкруг - болить чи не болить,
Бо тільки трагіфарс зобразить Мельпомена.
Немає сенсу відкладати гроші,
Немає сили ще нести ці ноші,
Немає вибору: одним живемо днем.
Але себе я часто тим втішаю,
Що думки на папері викладаю.
Ну, я даю. Оце так хід конем.
Оптим стичний медальйон
© Copyright: Сергей Шевченко 15, 2026
Свидетельство о публикации №126091203774
Свидетельство о публикации №126091203774
Рецензии