За всі роки свого життя
Навчилась я ховати сльози,
Ніхто не знає, скільки прози
Мої маскують почуття.
Навчилась я прощати біль,
У себе вірити, не в бога.
Сумні думки жену щомога,
Хоча й журюся мимовіль.
На ниві підлої війни
На жаль, навчилась я втрачати,
Та в мить печалі не згасати
І не боятися пітьми.
Життя навчило в самоті
Шукати вихід самотужки,
Долати безпросвітні смужки,
Що випадають на путі…
Навчилась я гасити гнів
І в час незгод собою бути,
Не пити хитрої отрути,
Що ллється з фарисейських слів.
Мене і друзі, й вороги
Навчили не влізати в чвари,
Приймати всі життя удари
І не втрачати голови.
Я навчилася
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126091100300
Свидетельство о публикации №126091100300
Рецензии