Серед серпанку
І місячного проникнення
У твої шатра
Я закохуюсь невимно
Мов перебуваючи під гіпнозом
У психіатра
Я шукаю рядки
Щоби твої очі
Сяяли мов зорі
Мерехтінням ліхтарів нічних
Дівчинка Моя!
Коли мої думки
Проникають у твою свідомість!
Це як дві крайнощі
Однієї ж цієї сутності
Божевілля — на межі геніальності!
Геніальність — на межі божевілля!
Як ніби здоровий глузд
Перевертається
Верх дном у келиху
Але із нього нічого не витікає
Хоча він наповнений
До самого краю
Магія? Фокуси?
Чи правда життя?
Що вражає!
До приємного тремтіння!
Уособлення
Хаосу! — БожевіллЯ!
Свидетельство о публикации №126090904413