Щоб воскресити в пам'яті минуле,
де поміж трав стежина пролягла
і розбудити в пам'яті заснуле,
думками знову лину до села.
Додому знову мрію повернутись
там,де тополі дивляться в блакить,
щоб до води губами доторкнутись,
що у старій криниці гомонить.
Там,де на денці сонце засинає,
хоч дворище осотом заросло,
вода її цілющу силу має,
а в серці випромінює тепло.
Я хочу знов додому повернутись
у Білозір'я до свого села,
до батьківської хати пригорнутись,
припасти до дитинства джерела.
Ох,як кортить припасти до водиці
і спогадами змити всі жалі,
щоб досхочу напитись із криниці
з тієї,що у отчому дворі.
Так хочеться в село своє з'явитись,
і повернутись із чужих доріг,
я прагну досхочу води напитись,
бо душу кличе батьківський поріг.
вересень 2026
О.Чубенко- Карпусь.
Я знову повертаюсь в Б лоз р я
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126090902058
Свидетельство о публикации №126090902058
Рецензии