Калюжі ловлять мідний захід,
В них розчинилась неба синь,
Сьогодні мить розлук в тумані
Шепоче тихо: “Відпочинь…”
В повітрі чується відлуння
Прощальних криків журавлів,
Лунає щире: “Не хвилюйся!..
Чекай ясних весняних днів!”
Спить на даху гуляка-вітер,
Втомився, мабуть, від пригод,
А, може, сниться теплий квітень
І чар срібних весняних вод…
А у кімнаті – тепле світло
І чай імбирний на столі,
Затишком вабить зручне крісло,
Зринають тіні на стіні…
Все, що від літа залишилось,
Все, що дзвеніло і цвіло,
Янтарним листям закрутилось,
Раптовим смутком обдало…
Раптовий смуток
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126090808136
Свидетельство о публикации №126090808136
Рецензии