Знову за вікном лунає шепіт,
Осінь почала рішуче гру.
Знов мені приніс осінній вечір
Чашку кави з краплею дощу.
Місто освіжає прохолода,
Я в пітьмі замріяно мовчу,
Зовсім не мішає непогода
Пити каву з краплею дощу…
Вересень привітно обіймає,
Осінь щось віщує крізь пітьму…
Смуток і тривогу витісняє
Чашка кави з краплею дощу.
Я і вечір… Світ, як на долоні…
Ніч розпочинає ворожбу.
Як же утішає у безсонні
Чашка кави з краплею дощу!..
Чашка кави
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126090808096
Свидетельство о публикации №126090808096
Рецензии