Скрипить моє натруджене перо,
За словом слово, ось уже рядок.
Натхнення невичерпне джерело
Підсилює наснаги голосок.
То кома, то двокрапка, то тире…
Скріпляють знаки фрази у потік,
Здається, я – в нічному кабаре,
У брані звуків забуваю вік.
Паперу аркуш – білий килимок –
Вже списаний акордами душі,
А вірш, немов пшеничний колосок,
Живе і дозріває в голові.
То вигуки, то крапка, то дужки…
Зневіра, смисли, істини зерно
Зав’язані у творчі ланцюжки,
Немов вагони в дивному метро.
Щось губиться, щось веснами цвіте,
Як промінь проникає крізь туман.
На білому папері – аніме,
Думок, жадань ліричний океан.
Скрипить перо
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126090808049
Свидетельство о публикации №126090808049
Рецензии