Слова, як птахи

Одне слово — душу зігріва,
Інше слово — дуже сильно ранить.
Одним словом серце ожива,
Іншим — кригою затягнить.

Слова, як птахи, що летять у вишину,
Ніколи назад не повернуться.
Я лагідно й тихо слова пригорну,
Бо долею в серці вони відізвуться.

Словом можна загоїти біль,
Розвіяти темряву, наче тумани,
Або посіяти гіркоту й сіль
У душевні, незагоєні рани.

Шануй кожне слово, що мовиш в житті,
Бо воно має силу і значення.
Залишає слід глибокий в душі
І не має потім пробачення.

Слова, як птахи, що летять у вишину,
Ніколи назад не повернуться.
Я лагідно й тихо слова пригорну,
Бо долею в серці вони відізвуться.

Буває, що слово розпалить вогонь,
Дарує надію, коли все згасає,
Зігріє теплом від відкритих долонь
І шлях у пітьмі світлим променем сяє.

Тож сій тільки світло, добро і любов,
Даруй людям усмішку, щирість і ласку.
Щоб слово розквітло у серці знов і знов,
Перетворивши життя на чудову казку.

Слова, як птахи, що летять у вишину,
Ніколи назад не повернуться.
Я лагідно й тихо слова пригорну,
Бо долею в серці вони відізвуться...





посилання на пісню

https://suno.com/s/IEw99zujAfZEEUek