Лист. Дорога Василинко, кумочко моя!

Дорога Василинко, кумочко моя!

Та вже 45 років, як ми ся знаєме. Ціле життя пройшло, а як згадаю наші молоді роки в Ізі — так тепло стає на серці.

Кілько всього разом було! Перед великими святами ми ся збирали, варили, пекли, ладили, помагали одна одній. А як випадала вільна хвилька — та й тогди були разом: то з сім’ями на річці, то дома за столом. Сміялися, бесідували про все на світі — просто жили, молоді та щасливі.

А вже 22 роки межи нами велика далечінь. І знаєш, кумочко, часом мені дуже не стає нашого сміху, наших бесід, твоєї безпосередності. Бо ти все була і є справжня — така, яка є, без фальші й без притворства. За то я тя і люблю.

Николи не забуду, як ми виїжджали… Ти плакала. І твій Володя плакав… Царство йому Небесне і вічная пам’ять. То були сльози від серця, бо ми вже тогди знали, што розходяться наші дороги далеко-далеко і назавжди.

А тепер, дякувати Богу, ми знову разом — хоть через Facebook. Видиме одна одну, пишеме, знаєме, як хто жиє. І то вже велика радість.

Я дуже рада, Василько, што ти є така добра мама і бабка для своїх дітей та внуків. І рада, што через стільки років ти лишилася рідною людиною і для мене, і для моїх дітей. Бо справжня дружба не міряється кілометрами і роками. Коли люди є в серці — та они там лишаються назавжди.

У твій День народження бажаю ти, кумочко, здоровля, спокою в душі, радости від дітей і внуків, тепла в хаті та добрих людей коло тебе. Най Господь Бог тя береже, благословляє кожен твій день і дає ти ще многії і благії літа!



Ще хочу сказати. І знаєш, Василько, роки йдуть, світ міняється, люди розходяться по різних дорогах, а є такі люди, котрих час не може забрати із серця. Ти для мене — одна з них. Коли згадую тебе, то згадую й нашу молодість, нашу Ізу, наш сміх, наші бесіди й той час, коли здавалося, што так буде завжди.

Най ще довго-довго світиться твоє віконце, най коло тебе звучить сміх дітей і внуків, а серце твоє най знає, што десь далеко є кума, котра тя пам’ятає, любить і обіймає душею.

Будь здорова, моя Василинко. Жий довго та радуйся каждому Божому дню. А нам най Бог дасть іще колись сісти рядом, подивитися одна одній у очі та насміятися за всі ті роки, і  кілометри, що були межи нами. Не плач, бо відчую і теж розплачуся.

Обіймаю тя через усю далечінь.
З Днем народження, дорога наша Василько!

З любов’ю —
твоя кума Моріка, Феріко, Віточка і Андрійко.


На многії і благії літа, кумочко моя!
Твоя Моріка.