АМiНЬ

Прекрасна інтуїція міцного почуття гумору
Поступово перетворилася у довготривалу депресію.

Стало нестерпно пекуче у грудях -
Вогонь був не надихаючим, а всепожираючим.
Стосунки руйнувались на очах.

Сльози текли і ніщо не могло втішити нещасних друзів:

- Мусиш покинути мене, інакше позбавлюсь тебе хірургічним шляхом!

У почуття гумору похилилась голова і опустилися руки.
Знесилене, глибоко печальне воно стало
Абсолютно байдужим до власної долі
І принижене вийшло за двері.

Надворі починалася осінь, у повітрі пахло війною і грибними дощами.

Дружба проходить, любов закінчується, вода з живої стає мертвою…
Початок нового може так і бачиться комусь,
Та кожне нове - це забуте давнє немічне, порожнє і бездомне.

АМiНЬ


Рецензии