Я не можу звикнути
До міст, що бачу за вікном.
Утікати нікуди,
Все рівно світ здається сном.
Де-не-де є заповітний дім –
Мрія.
Де-не-де двоє живуть у нім –
Ти і я.
Ліхтарі притишено
В кімнаті та на дворі.
Як напої, залишено
Наш Тоторо на столі.
Деінде є непомітний зміст –
Чудо.
Деінде, зовні знайомих міст,
Всюди.
Деінде є недосяжний храм –
Море.
Деінде... Там, де буде нам
Добре.
Де-не-де
© Copyright: Даниил Моровов, 2026
Свидетельство о публикации №126090500721
Свидетельство о публикации №126090500721
Рецензии