Третя ночi
Відходжу від обстрілу…
Серце б;ється, мов ранений птах…
Трохи сліз навернулось на очі…
Добре, що не «поїхав ще дах»…
Добре, що пережили тривогу…
Та світанок побачимо знов…
Ми на добрім рахунку у Бога…
Всі, хто дихають ще й мають кров…
Боже мій, скільки жаху та смутку
Тут припало на долі людські…
Закликає радар знову: «Хутко…»
Бо ракета вже в небі летить…
Або дрон реактивний кружляє…
Хоче місто звільнити осель…
Україно моя, ти буваєш
День у день вже міцнішою скель…
Від тремтіння до спокою — прірва…
Але витримка є ще в думках…
Чашка кави та видих спокійний…
Третя ночі…
Життя у віршах…
(Ніка)
5.09.2026
Свидетельство о публикации №126090500620
До речі, Нікою - звалась німфа перемоги у римлян: вони заздалегідь відчували - хто Ви така...
З великою повагою - Ігор!
Чуть-Чуть Другой 10.09.2026 15:20 Заявить о нарушении
Тримаємося, бо по-іншому не можливо.
З приводу Ніки, я знаю, що римляни покладали на мою тезку велік надії, тож, я і сама вірю в те, що мені пощастить і я ще побачу мирне та тихе життя.
Дякую Вам, Ігоре, за теплі слова та розуміння.
Миру та добра вашому дому і всих благ!
З повагою, Ніка
Вероника Удовиченко-Ивашина 10.09.2026 16:13 Заявить о нарушении