Мов гра слів
У моєму розумі
Палітра кольорів
Між собою зливається
І утворює фіолетовий дощ
Що із неба з;являється
Але фіолетовий
Вже не такий
Там є проблиски
Жовтого
Трішки зеленого
І капля червоного
Як ніби вино
Падає з неба
Грози бурі блискавка проб;є
Гучно так! грім загримить
Ніби пише симфонію
Восьму сонату Бетховена
І вже немає де і куди піти
Бо дощі із вина диктують свої умови
Сильніше йдучи
Пишучи симфонію
Де колісниця з небес
Гуркотить їде так
Неначе доповнює
Те що і так шедевром є
Те від чого й так лячно
Збагачується ще більшим
Ажіотажем і страхом
Коли грім прогримить
Свою Басову фазу
Партію
То все навколо тремтить
І ховається
В ту ж саму мить
Восьма соната Бетховена
© Copyright: Олександр Блажейчук, 2026
Свидетельство о публикации №126090500192
Свидетельство о публикации №126090500192
Рецензии