Как писать стихи

Як писати віршІ? Дуже просто - в етері
Намагатись зловити окремі слова,
Що постукають в серця зачинені  двері -
І прокинеться мова... То - мова жива.
Наче ранок встає. Хоч похмурий, в тумані
З невідомими  планами в дальше життя.
Там є місце коханню й розлуці, омані,
Там є квІтки чудові і ...гори сміття...
Все - потрохи... Потрохи... Нічого не вдІєш,
Бо  життя  - то і темрява й  радощів світ,
Туга й біль, сподівання, і дОбра надія.
Та, нажаль, в тім відрізку, ой, мало як літ!
Як сприймати: веснУ, жАрке літечко, осінь,
Неминучу суворість, що буде, зими?
Чи молитись, волати до Господа: "Досить!"
ПробачАти всіх поруч, таких як і ми?
Я не знаю нічого і в темряві дію.
І живу, так як вмію. Складаю віршИ.
Щось про добре і світле, про наші всі мрії.
То є потяг до дива - в поета душі...
Може й вам повезе, поталанить - буває,
І рядки побіжуть, як струмки золоті?
Я свої, як пишу - то в руці не тримаю -
Як пташок відпускаю: "Ну, добре! Лети!"...
Як натхнення, буває, висмокчує мозок,
Залишає без їжи та, часто, без сну -
Рими рідко снопами складаються в возик -
Їх - багато... Для  змісту ж - потрібно одну...
Як сприймати життя: вЕсну, літечко, осінь,
Неминучу, що буде, суворість зими?
Я молюсь і волаю до Господа: "Досить!"
Й пробачАю всіх поруч, відОмих мені.
Я не знаю багато. Ні, справді не знаю!
І живу, так як вмію. Складаю віршИ.
Якщо чуєш, пиши! Хай збираються в зграї
І у вирій летять з твого серця віршИ!
Як писати віршИ? Дуже просто - в етері
Намагайся зловити окремі слова...
Прокидається мова... То - мова жива...