Серепнево-вереснева мантра
Наспівує мотив
Солоду в обіймах божевілля
Що хочеться взяти і втекти
Десь туди на краю
Берегів Магеланського приливу
Де чути шум хвиль
І більш нічого
Де можна послухати
Про що говорить
Океан
Коли немає іншого варіанту
Щоби його слухати!
А лише ловити
Той шепіт який кличе
Мене вдаль!
Мій сизокрилий хижий яструб — океан
У тобі так багато таємниць
І небезпек!
Що хочеться розгадувати
Без пауз як сканворд без вагань!
Головоломочний сюжет!
Мій океан мигдалево-полуничний прибій!
манить!
Акули й дельфіни!
На океанськім дні!
прекрасної морської фауни!
А я біжу туди де очі ведуть
У той світ пізнання
Що огортає мене
Океанським вітром
Його силою і енергією дощів
При утворенні цунамі
Хочеться зануритися у його обійми
Відчувши всю велич
Й могутність
Океанської стихійної ейфорії
Що розтікається
По жилах крові
Немов божевілля
Небезпека і солод
В одну мить!
Хочу бути з ним
Як почнуться шторми!
Свидетельство о публикации №126090406498