У передсмаку

Вгамувалось літо… Може, в полі
Прилягало спочити чи в гаю?..
Тягнуть, як магнітом, трави змоклі,
Блищики в прозорім ручаю.

Осінь вся в роботі… Сиві шалі
З сірих хмар плете чи не щодня.
Розсипає мерехтливі краплі…
Дощ і вітер їй, мабуть, рідня.

А вони, ледь що, летять на поклик
Музи бездоганних кольорів:
Пізньоцвіти, схожі на смаколик,
Чи не кращі квіти для дарів!

Є в осінніх барвах стільки сяйва,
Наче відгук літа в напівсні!
В задумах немало ще багатства,
Фентезі, пейзажі чарівні!

Літо попрощалось… Що ж не сумно?
Прохолода додає снаги!
В грудях серце б’ється відчайдушно
В передсмаку палу і жаги!..


Рецензии