Уже бузьки збираються у вирій,
бо літо відзвеніло,відійшло
лишивши серцю спокій,смуток,віру
й своє порожнє на стовпі гніздо.
Кружляють чорногузи над подвір'ям
чаруючи довкілля навкруги
прощаючись з гніздом у Білозір'ї
села лишають рідні береги.
Описують в повітрі плавно кола,
неначе простір крилами стрижуть,
бузьки мов вічний оберіг довкола
село від бід щорічно стережуть.
Ширяють над покрівлями край лісу,
де гомонять дубочки і соснИ,
мандрують кріз дощів дрібну завісу
лишаючи гніздечко до весни.
Уже бузьки лаштуються у вирій
їх контури стираються в імлі,
в тумані сивім,у безкрайнім ширі
лиш клекіт їх торкається землі.
Птахи лишають гнізда на хатинах,
щоб знову повернутись навесні
я ледь їх помічаю у хмаринах
проте чомусь журливо так мені.
вересень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Уже бузьки збираються у вир й
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126090403144
Свидетельство о публикации №126090403144
Рецензии