Дуже самотньо, самотньо зараз менi

Дуже самотньо, самотньо зараз мені.
Цього сумного, жовтневого вечора,
Коли покинула мене ти на завжди,
А я не бачив таке, навіть в самому жахливому сні,

А колись були ми разом,
І думали, що життя так проживемо.
Від щастя, радості ми не втечемо,
І великим коханням заживемо.

Тепер проходять наші роки,
У нас у кожного повно свободи.
Мені нецікаві ні моря, ні теплоходи.
Лише згадую всі безглузді незгоди.

А колись були ми разом,
І думали, що життя так проживемо.
Від щастя, радості ми не втечемо,
І великим коханням заживемо.

Я згадую нашу першу зустріч,
Я згадую про наші розмови.
Наше перше побачення,
Наше перше зізнання.

А колись були ми разом,
І думали, що життя так проживемо.
Від щастя радості ми не втечемо,
І великим коханням заживемо.

Навіщо розлука до нас прийшла?
Навіщо нам стільки горя принесла?
Навіщо ми з тобою розлучилися?
А від кохання лише фотографії залишилися.

А колись були ми разом,
І думали, що життя так проживемо.
Від щастя радості ми не втечемо,
І великим коханням заживемо.