Виблискує земля на сонці,
Небесна радує блакить,
Промінням стукає в віконце
Прекрасна незабутня мить.
Здається осінь, ще не скоро,
Ще літо бавиться з теплом.
Життя вирує знов і знову
Безмежним чистим джерелом,
І обіймає і цілує,
Й шепоче тишком: не згасай!..
Життя живе, життя вирує
Безмежне, наче небокрай.
Спадає золотом на плечі,
Неначе невагома шаль,
Щоб теплим був затишний вечір
І не стискала серце жаль.
Як мрія, розкриває крила
Летить у сонячну блакить,
Так Бог дарує нам вітрила,
Щоб жить.
03.09.2026
Життя
© Copyright: Таня Карбоницкая, 2026
Свидетельство о публикации №126090304056
Свидетельство о публикации №126090304056
Рецензии