Шторм
Плине життя за хибною мрією.
Оману сприймаю часто за істину.
Прагну дістатися тихої пристані.
Човен гойдає, весла загублено,
Скільки надій у тумані розгублено.
В потоці думок, то тінь, то заграва.
Палає вогнем душа моя рвана.
Хвиля за хвилею, хмара за хмарою.
Часом здаєтьсь життя Божою карою.
Але щось тримає мене і веде.
Туди де нарешті пізнаю себе.
Шторм затихає, лишаючі втому.
Я повертаюсь , повертаюсь додому.
https://youtu.be/qKMupV69eps?is=JC5MuiJsIJnySwMT
Свидетельство о публикации №126090301175
Олег Скороход 03.09.2026 06:43 Заявить о нарушении