Красуня Осінь сіла відпочити,
Помріяти про радощі життя,
Про те, як свій порядок встановити,
Щоб збуджувати щирі почуття.
До липи підійшла, до горобини,
До кленів доторкнулась, до дубів,
На берег подивилась, на долини,
Горішків назбирала і грибів…
Наповнила повітря ароматом
Ялин і сосен, сонця і дощу,
Зібрала жовте листя для нотаток,
Шепнула тихо: “Скоро все зміню!”
Доносилось вітрів звитяжне соло,
Та в нотах втіхи чувся ревний жаль.
Здавалося, змішалися навколо
Жага і смуток, радість і печаль…
Осiннi турботи
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126090207029
Свидетельство о публикации №126090207029
Рецензии