Мантра iз зiр

Долею вкритою я йду
Що для кожного різною буває
Хаотизм в моїй душі
Струмками з гір переливає

Ці барви що промінням сяють
Коли я йду кожен раз
На краю.. повільно..!
Так тихо що й не чути кроків
Й не видно тіней
Лиш сяє кришталь
Що  у мені —  виграває!

Душа моя у безмежності
Горить яскраво вічним вогнем
Небесним сяйвом зір
І величі сонця — його променів !
Частина неба Я — ніч і день!

Сонце Місяць Блискавка Грім
Мантра із зір — це все є в мені!
Мій оберіг і сила my soul!
Моєї душі!

Долею вкритою блукаю
Що знайду я на своїм шляху
Поки що й не знаю
Важко уявити чи промовити

Тільки відчуття на межі
Тільки внутрішній релакс
Що задовольняє мій розум
На все можливе що
На мене чекає
Чи до чого я йду!

Мазками пензля
По холсті
Створюючи танець
На краю
Своїх уяв й фантазії
Я шепочу
Бережно піднімаючи
Внутрішній голос та
діапазон!
Як ніби я кричу
Говорячи тихо..

Не зупиняюся!
Не повертаюся!
Не шкодую ні про що!
Адже це дало мені силу!
Загартувало Мою Серцевину!
Тепер не страшно — нічого!