Вона сидiла на полу
I купу листiв розбирала,
Та як остиглую золу,
Брала їх в руки i кидала.
Брала знайомi тi листи
I дивно так на них глядiла,
Як душi оглядають з висоти
На кинутеє ними тiло.
О, скiльки тут було життя,
Неповоротно пережито!
О, скiльки тих сумних хвилин,
Любовi й радостi убито!
Стояв я мовчки в сторонi
Готовий впасти на колiна,-
I стало сумно так менi,
Як вiд властивої милої тiнi.
Ф. И. Тютчев, избранное, перевод на украинский
© Copyright: Андрей Кривуша, 2026
Свидетельство о публикации №126090102829
Свидетельство о публикации №126090102829
Рецензии