Людолови

Говорять, гроші запаху не мають,
а переможців – не лякає суд.
Чи не тому у благодатнім краї
з’явились юрми покручів-іуд?

Вони не знають доблесті і честі,
для них вершина – золотий метал.
Прикривши тупо ницість маніфестом,
несуть самих себе на п’єдестал.

Розставили тенета на дорогах –
людей полюють, ніби звірину.
Попрали совість, розіп’яли Бога,
у долари перевели війну.

Як довго ще триватимуть ці лови?
Як довго нами правитиме страх?
Допоки будуть жити людолови –
суспільство не забуде слово «жах».

Як у мороз, тремтітимемо доти
і долю волочитимем жаску,
аж доки пересічні патріоти
не виймуть свої голови з піску.

19.08.2026


Рецензии