Вже заросло подвір'я бур'янами
лиш оком позирає дикий птах,
немає вже ні батька,ані мами,
та й спогади розсіялись у снах.
Засмучена стоїть стара хатина
весь бур'яном заріс низенький пліт
пошарпана в хліву стара драбина
сховався в кропиві бродячий кіт.
Сумує в травах батьківська криниця,
яка мов ангел двір наш стереже,
думками із якої п'ю водицю,
що пам'ять про дитинство береже.
Заріс ставок,де вудили ми рибу
образливо,що мрії не збулись,
так боляче дивитись на садибу
в якій з батьками мешкав сам колись.
В обійсті вже не чути крик малечі,
там,де колись життя струмком лилось
лише безлюддя блима порожнеча,
де нам так добре й радісно жилось.
Вже й вечір опускається на плечі
тремтить тоненька гілочка лози
в душі від дискомфорту й порожнечі
не маю сили стримати сльози.
вересень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Суму в травах батьк вське подв р я
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126090101584
Свидетельство о публикации №126090101584
Рецензии