Входить Осiнь
Дощ шепоче невпопад.
Видно вже на кожнім кроці,
Що нема путі назад…
Тут і там пожухли трави,
Степ жовтіє, сплять поля,
Стали млявими галяви,
Віє смутком від гілля.
Сонце наче заморилось
Чи утратило заряд…
Та і літо вже змирилось
І пішло у листопад.
Річка – в брижах від сирітства,
Тиш застигла у садах,
Входить Осінь – горда діва
В модній шалі на плечах!..
Свидетельство о публикации №126083108349