Байки про Триндик-лиса

Триндик-лис та скупий Пан

Одного разу Триндик –лис
Прорив нору під панську хату,
І пір’ячко туди заніс,
Аби м’якенько було спати.

Прийшов до Пана, шапку зняв –
Служити вірно буду,
Що пес твій – дрімотний Кудлай?
Лежить он край калюжки.

Я лиходіів поведу
До іншої стежини,
За став містком переведу,
Хитрить я, Триндик, вмію.

- А що за плату візьмеш ти? –
Питає пан. – Та тільки
Співать ти не мішай мені –
Я хлопець голосистій.

- Що ж, - вирішив поважний Пан, -
Терпіть, це ж не новий кафтан
Йому віддать, хай тявкає і служить у норі!
До мене щастя повернуло! Є ж дурні!

Зажили пан і Триндик-лис –
Злодії-лиходіїї
Минають цей поважний дім,
Та Пан все зеленіє…

Чого, спитає, таке
Найшло ураз на Пана?
Лис Пану спати не дає –
Але ж усе по праву!

До лиса гості по ночам –
А Пан не спить та злиться
Співають весело, галдять,
Лис хитрий веселиться.

Уже й сусіди шлють гінців –
Ти, куме, потихіше!
Ми бачим, весело тобі!
А Пану зле, все зліший.

Аж якось Триндик –лис прийшов,
І ходить по світлиці,
Говорить  - Пане, хочу знов
З тобой договориться.

Нора уже мені мала –
Хочу до твого столу.
Тут Пан за мисочку хвата
І лиса – поміж брови.

Мораль:

Скупі , що крихти лічать, те не знають,
Що в лапи Триндиків-лисів, як квочки, попадають.

«»»

Ковзанка лиса-Триндика

Лис Триндик чемності прельстивої знавець –
То скаже – нижче я сходини,
Ти чобота постав мені на спину –
І я взлечу від щастя, що той грець.

То скаже так – до тебе я не дотягнусь,
І жінку й дочок – все тобі віддам, повір!
Ти найвеличний серед всіх звірів звір!
Я килимом в світлиці розтягнусь…

Так Триндик, бач, свої діла вирішує. – Везе,
То від народження такий талант! - хтось скаже.
Протерлась хутро на спині – не зле!
Живе , як сир у маслі, він в достатку!

Мораль:

Багато є звірів, що люблять пластунів –
Та слизько раптом стало,
То Триндик-лис з двору твого увів соломи віз,
Поки сімейство на м’яких його подушках спало.

«»»

Ділець

Приїхав лис-Триндик з заморських країв,
І плаття на себе, і бант причепив.
- Ти гей? – спитав Півень.
- Та ні, - шепотів. –
За це гарно платять!
За гріш батька з’їм.

Мораль:

Сміятись чи плакать? Ділець – так здається…
Безстидний нюх має, з стидом не знається…

«»»

Лис Триндик якось знов до пташника прийшов
І зазиває  Індика він до розмов,
Оком лихим в шпарину зазирає,
Капкани хитрі розставляє.

Індика Триндик-лис пита:
- Дивна історія твоя!
Ти ж, птаха, - півень з Індостану!
Чи Індостану то замало?

Що робиш ти у цім краю?
- Я тут живу!..
- Це неподобство!Геть збирайся!
І дурним пір’ям тут не розкидайся!

Гей, Півень, йди сюди! Спасайся!
У дворі є чужий! Хапай!
Мені сюди його давай!
З ним розберуся,
Лиш хвіртку швидко відкривай!

Півень враз скочив,
Шпори лезами
 дзвенять!
- Де, де, чужий? Кого хапать?

- А ось! – Гусак вказав – В шпарині лис!
І Триндик-лис схопив від Півня в ніс.

Мораль:

Є ті, хто вивертає все на навпаки,
Щоб з пантелику  збити,
І тільки Сонячні Птахи нам допоможуть
Каверзи лихі розкрити.

2026р.