Чорну пудру розсипала ніч
І зірками засіяла небо.
Що засяяли безліччю свіч,
Задивившись у затишне плесо.
Повний місяць скотився, як м’яч,
Кинув сяйво на кущ горобини,
Проскрипів десь у хащі деркач,
Що зомлів від нічної картини…
На гіллі під покровом пітьми
Про своє торохтіли сороки,
На всі боки крутили плітки
Про прикраси та різні обновки.
Вітер млосно наспівував блюз,
Цвіркуни гомоніли в долині,
У гнізді спочивав чорногуз,
Під затишні сопіння пташині.
Чорну пудру розсипала ніч,
По алеях розкидала тіні.
Запах часу від сонних узбіч
Навівав хвилювання осінні…
Напередоднi
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126083007090
Свидетельство о публикации №126083007090
Рецензии