Багряні квіткові розквіти
У локони оповиті
Сплетене трояндними лозами
Волосся твоє неземне!
Дихання вітру їх скуйовджує
Гладить ніжно гойдає
Грається своїм подихом -
Несамовито! Вітер - кличе мене!
У єднанні синтезуватися
Щоби я міг тебе торкатися
Досхочу - бути твоїм !
І з тобою водночас!
Без відліку часу
Події чи конкретного місця
Я буду твоїм теплим вітерцем
Що йтиме за тобою слідом!
І як захочу понесу
Туди де будемо ми вдвох!
Ти моєї доторкнулася мрії
Із неба для тебе назбирав зірок!
Ти у моїй голові залишила
Свій адрес від серця ключі!
А я взагалі не чіпляв замок!
Солодкі спогади клекочуть
Що нас єднало небо
Коли зустрілися ми під ним
Ти вже була - моя!
Бо наші душі ..
Зустрілися раніше …
Аніж — Ти і Я!
Багрянi розквiти квiток
© Copyright: Олександр Блажейчук, 2026
Свидетельство о публикации №126083005910
Свидетельство о публикации №126083005910
Рецензии