Шепче лiто

Навіяне віршем Наталії Ілляшенко: http://stihi.ru/2026/08/29/2575
і її такими яскравими чесними пейзажними віршами.
я рідко читаю пейзажне і відзиваюся, рідко пишу сам про це
але їй повезло. Може і вам пощастить. Нехай щастить.
__________________________________________________________

Шепче літо:
- Я ще тут! А самі це ви куди?
Зазбиралися, дощами заплакалися?
За-за дурниць: що вітер подув,
Що роси густіші по ранку, не сухо;
Діти в звірів уже підросли
І в лосів затверділи їх роги.
Я тут ще, агов!
Щас пригрію вас, роздягну як треба,
І розкуто вип'ємо хмелю.
Ну і що що на три-скільки-то днів?
Кропива ще висока,
В небі парить, і ластівка парить
Коників – пійма, стрекочуть шершаво поляни
Внучки в бабусь смакують начинені мною пиріжки
А діти ледь тягнуть понабивані батьками суми:
Що сіяли – пожали, саджали – зібрали,
Плекали – зірвали…
Коли, нарешті, все-таки зберетеся, предупредіть:
Лапкою на прощання помахає оса.

2026-08-30

*ілюстрація - пам'ятне фото 7 серпня 2011го, в 19:15. Я тоді вперше на удочку раків наловив, один за одним, штук 4-5 наловив! ніколи такого не було. Вид з того місця.
**розділ-рубрикатор - вибираю відносно правил цього рос.сайту: в першу чергу - даю знати, що це іноземна російській мова. а далі, інші правила самі по собі підтягуються: детектив чи пейзажна ліріка чи еро ітп...по ступеню нагальності

другим теж рекомендую так робити, благо їм  - що вони тихі як миші і не шушать тут.