Снижинки

Сніжинки, сніжинки, холодні сніжинки -
Новонароджена чистота,
Спадають, спадають, додолу спадають -
І тихо конають на брилах моста.

Грязюка, грязюка, огидна грязюка,
Ковта їх, безжалісна і ненаситна.
Як мало, як мало, як болісно мало
Красі цій блискучуй доводиться жити!

Танцюють, танцють, химерно танцюють,
Їх фрески в повітрі тремтять моментальні.
Без сліду, без сліду, без жодного сліду -
Зникають у пащі тій вогкій брутальній.

Боюсь я, боюсь я, найбідьше боюсь я,
Що всі ті скарби, які нам ще лишились -
Загинуть, загинуть, потонуть-загинуть
В бридкому болоті, що все обліпило.


Лютий 2026

Ілюстрація згенерована Лисом у ролі чата GPT

Автоперевод на русский: http://stihi.ru/2026/08/31/5156


Рецензии
Красивое, глубокое стихотворение, Лана! Мне тоже всегда жаль мимолётность красоты. Но может это происходит для того, чтобы мы глубже научились ценить красоту момента и поменше отвлекались от её созерцания?
Спасибо тебе за хорошие стихи на двух языках и замечательную иллюстрацию!

Евгения Рупп   05.09.2026 03:33     Заявить о нарушении
Спасибо за отклик и добрые слова, Женя!
Прекрасного тебе воскресенья.

Лана Вегерхофф   06.09.2026 08:59   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.