Початок кiнця

Немов сірник, запалений від сонця,
зайнявся день і звуглено погас –
згорів дотла в часУ нещадній топці,
а вечір вже заводить парастас…

Окрайок неба тліє ще, за тином
ковзнув останній промінь по землі.
Відірвано життя нову шматИну.
Що намалює ніч на чорнім тлі?.

Наповнить вітер сонячний вітрило
і вирве світ із зашморгу вагань
чи завтра вже не вирине світило
із темряви примарних сподівань?

Відома дипломатія паскудства:
брехати ницо, плутати сліди…
Вона не Україну – ціле людство,
поверне у минуле назавждИ!

28.08.2026


Рецензии