Знов золота пора прийшла у місто
осінні барви заховав туман,
кохання зблякло зоряне намисто
зненацька стих наш зоряний роман.
Затихло все,любов іде на спокій
вкриває землю листя золоте
лише поглинув душу сум глибокий,
що почуття снігами замете.
Знов сива осінь стукає у двері
стосунків розірвалася струна
лиш смутку слід лишився на папері,
що поміж нами виросла стіна.
Воно не вмерло,просто засинає,
як ліс,що скинув золото в траву,
хай почуття весни моє чекає
я ж,холоди в душі переживу.
Впадуть сніги,остудять давні болі
і серце відпочине від тривог,
щоб навесні зустрілись наші долі
і почуття поглинули обох.
серпень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Трагед я ос ннього кохання
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126082804148
Свидетельство о публикации №126082804148
Рецензии