Коли здаеться, що найкращi на свiтi. Неповторнiсть

Коли здається, що найкращі на світі вірші вже створили,
коли здається, що найкращі на світі створені пісні, —
на мить єдину — неповторну — стань, зупинись під небом милим.
І спробуй щиро заспівати — цю мить і небо це — мені.

Можливо, мить твоя щаслива захопить місяць із зірками.
Вони теж будуть неповторні — ті місяць і зірки. Як ми.
Ми теж з тобою неповторні, ця неповторність завжди з нами.
І все на світі неповторне — мить перша і остання мить.

І раптом, начебто нізвідки, під небом темним прийде тема
для всього, що нове і дивне, — для вірша й пісні — з небуття.
І вірш прийде новий і світлий — під небом старовинним темним.
І пісня з'явиться небесна сама по собі — мить життя.


Рецензии