Серпень попрощатись не бажає.
Шелестить зеленими руками —
бавиться розкішними гілками.
Слів осінніх зовсім не вживає.
Серпня всі замріяно чекали.
Діти — щоб у кавуни пірнути,
а батьки — аби вини позбутись,
що тепло без кавуна минало.
Кавуновим сонцем серпень світить:
зовні — ще зелений, сенс — червоний.
Літо — скибка щастя у долонях.
Серпень... Сонце... Кавунові діти...
Серпень попрощатись не бажае
© Copyright: Миклош Форма, 2026
Свидетельство о публикации №126082607436
Свидетельство о публикации №126082607436
Рецензии