Пролетiло лiто

Пролетіло літо полуничне,
В пам’яті лишивши запах гроз,
Поле дозріваюче пшеничне
І туманів димчастих гіпноз.

Взимку пригадаються і сіно,
І гаїв зелених тихий шум,
І ріка, що вабила, магічно,
І поля в полоні мрійних дум.

Яблука червоні і малина,
Ранки сонцесяйні і струмки,
Берег і петляюча стежина,
Дощик і веселі калюжки…

Серце не забуде скатертину
Росних трав, метеликів політ,
Пахощі квітучого люпину,
Лісу ароматний малахіт…

Затишком нічної ностальгії
Прийдуть уві сни, мов наяву,
Сяючі зернята у сузір’ї,
Човен на замріянім ставу…


Рецензии