Листя прощаeться з лiтом

Листя прощається з літом

Листя кружляє, прощається з літом,
Килимом перським лягає в гаю,
Згадує червень, вируючий квітом,
Липня і серпня п’янку сулію…

Сонечко світить ліниво і скудно,
Ліс одягнувся в багрець і бурштин,
Вільхи зітхають над річкою журно,
Сірі тумани пливуть з полонин.

Дивляться втомлено хмари у річку,
Теплій погоді приходить кінець.
Осінь вручає свою візитівку,
Силу втрачає жаркий промінець.

Тішить червоним убранням калина,
Шепче: “Зігріє ще Осінь теплом!
Диво казкове відкриє стежина,
Стріне світанок дзвінким джерелом.

Клени й берези в галантних нарядах
Вийдуть втішати печальну вербу.
Буде ще сяяти сонце в левадах…
Осінь – не привід впадати в журбу…”


Рецензии