Поки що повільно, несміливо
Падають тумани на поля.
Пташка зажурилась сиротливо,
Осінь жде замріяно земля.
А вона вже тут, ясна, натхненна,
З парасолем, в шалі на плечах,
Дивиться навколо, як блаженна,
З сяйвом нетерплячості в очах.
Листя вже готує хороводи,
В сутінках ховається тепло,
Озеро тремтить від прохолоди,
Білочка сховалася в дупло.
Небо застилають сірі хмари,
До дощів, здається, тільки мить.
Ну а потім знову – чари, чари…
Музика осіння зазвучить…
Осінь свій прозорий візерунок
Вже в уяві радісно плете,
Вже готує злату підрахунок
І сюжет барвистого есе…
Сюжет барвистого есе
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126082407563
Свидетельство о публикации №126082407563
Рецензии