Я шукаю українців, та найти не все вдається.
Серед бідних і багатих. Серед мудрих і дурних.
Я шукаю українців — тих, що справжні, з чистим серцем.
Тих, хто "Заповіт" Шевченка знає. Де вони?
Той — напялив вишиванку і на всі свята гарує,
він і шаровари вдягне, щойно влади досягне.
Той, як рветься до посади, — так емоції вирують,
наче він і є — Шевченко, чим на гріх смішить мене.
А які ті українці? Чи існує таємниця?
Як ту справжність відрізнити від підробки і брехні?
А вони прості і скромні — ті, хто справжні, українці.
Усміхаюся їм щиро — як всміхаються мені...
Я шукаю...
© Copyright: Миклош Форма, 2026
Свидетельство о публикации №126082406746
Свидетельство о публикации №126082406746
Рецензии