П1сня. Олг1цо

Мов вишитою мережкою
Ми  до десятого класу,
Йшли однією стежкою,
Добираючись  до Парнасу

У нашу  юність — зробивши крок.
Вірили далі в спільні шляхи,
Квіти - і останній дзвінок.
Так час розвів у різні світи.

[Chorus]
Олгіцо, Олгіцо — як день один.
П'ятдесят років — море хвилин.
Та в серці ти поруч зі мною,
Мов не було розлук з тобою.

Олгіцо, Олгіцо — як день один.
П'ятдесят років — море хвилин.
Наше життя вперед нас веде,
Та пам'ять минуле береже.

Це там, де дружба не зникає,
А просто тихо чекає.
Чекає... чекає... чекає...
І в серці знову оживає.

[Verse 2]
Сиві, та в очах вогонь горить,
А скільки в них життя сховалось.
Не розумію, чому  щемить.
Що в пам'яті Душі зосталось.

Таємниці досі бережу,
Помню нашу дружбу з тобою.
Коли зустріну — обійму,
З подякою і щиро-  з любов'ю.

[Chorus]
Олгіцо, Олгіцо — як день один.
П'ятдесят років — море хвилин.
Та в серці ти поруч зі мною,
Мов не було розлук з тобою.

Олгіцо, Олгіцо — як день один.
П'ятдесят років — море хвилин.
Наше життя вперед нас веде,
Та пам'ять минуле береже.

Це там, де дружба не зникає,
А просто тихо чекає.
Чекає... чекає... чекає...
І в серці знову оживає.

З Днем народження тебе ми всім класом вітаєм,
Щастя, радості і світлих літ бажаєм!
Крізь роки до мрії ти все-таки прийшла
І свій Парнас у вишивці знайшла.