И всё-таки писать
Это даже
проще.
Не нужно
искать слова.
Не нужно
перечитывать.
Не нужно
думать,
поймут тебя
или опять
поймут неправильно.
Можно просто
молчать.
Очень удобное
занятие.
Особенно
когда внутри
слишком много
всего.
Но я знаю себя.
Я помолчу
день.
Потом второй.
Потом скажу:
«Всё.
Больше
ничего писать
не буду».
А ночью
возьму телефон
и запишу
одну строчку.
Потом вторую.
А дальше
уже поздно.
Стих снова
начался.
И, видимо,
пока я способен
писать —
я ещё
не закончил
говорить.
Свидетельство о публикации №126082304529