Мiй оголений жаль
Ти – невтомна печаль!
Це безмежжя прозоре –
Мій оголений жаль!
Край розкішних магнолій,
Мрій зворушливих світ!
Ти – акорд меланхолій
І натхнення політ…
Ти – душі серенада
І тривожності шторм,
Дум нічних міріада
І вечірній псалом.
Я від тебе далеко,
Дивне море моє!
Як же іноді щемко
Уявляти тебе.
Завжди в серці моєму –
Ласка сонця і хвиль,
Ти бентежиш до щему
І втішаєш, як штиль…
Свидетельство о публикации №126082304213