Думки поета

Не знають меж думки поета,
Вони літають, як птахи.
Вони – душі невтомна флейта,
Життя незвідані шляхи.

В думках і мріях дуже легко
Вивчати зоряні світи,
Ходити берегом тихенько,
Не знати щему й гіркоти.

Злітають мрії в піднебесся,
Живуть у гавані бажань,
Знаходять радощі для серця
І не бояться хвилювань.

Поету всі путі відкриті,
Йому не страшно в буревій
Ловити щастя теплі миті
І йти по ниві золотій.

Він чує музику у тиші
І мчить без крил у синю даль,
Пірнає в роздуми найглибші
І відчуває сум-печаль.

Він може бути переможцем,
Вступати у нерівний бій…
Поет на “ти” з дощем і сонцем,
У всьому Всесвіті він – свій!..


Рецензии