Ілюзії марні
Падає листя,
Кружляє у тихому вальсі,
Шепчуться липи
З вітрами без жалісних слів.
Може, їм сниться
Чиєсь рандеву на терасі,
Болісні схлипи
І подих перейдених днів.
Осінь ховає
В незримих кайданах туманів
Барви яскраві,
Несе позолоту і мідь.
Літо гортає
У пам’яті синь океанів,
Небо в заграві,
Веселку і звуки громів…
Тче безупинно
Павук ажурові вуалі,
Дихають ночі
Затишком сріблястих зірок.
Осінь велично
Вальсує у кожнім кварталі,
Помисли творчі
Розмотують марень клубок.
Серпень схиляє
Свій стан у німім реверансі.
Він не готовий
Стрічати осінні дива.
Просто не знає,
Ілюзії впертості марні…
Смуток раптовий
Вмикає бентежна душа…
Iлюзii марнi
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126082105932
Свидетельство о публикации №126082105932
Рецензии