Не встигла випити світанки,
Сховати спеку у долонях,
А вже осінні бродять ранки,
Жовтіє листя на тополях.
Та ще у лузі вздовж доріжки
Квітує слід ясного літа,
Ще тішать зеленню берізки,
І річка сонечком зігріта.
Ще вітер не бентежить душу
Своїм набридливим зітханням,
І від дощів немає суму,
І берег пахне літнім щастям.
Лиш горобина та калина
Горять ясним вогнем прощання,
Причепурилась і шипшина,
Готова до хвилин розстання…
В повітрі – запахи полину,
В душі – якесь німе благання.
Ловлю малесеньку краплину
І чую ноти чарування…
Не встигла випити
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126082105919
Свидетельство о публикации №126082105919
Рецензии