Думаю про тебе, Україно,
Зараз ти – у смутку і сльозах.
Ворог насміхається невпинно…
Воля і полон – на терезах.
День і ніч скриплять розбиті двері,
Згарища роздмухують вітри…
Ти, немов на каторжній галері,
Втомлена жахіттями війни.
Знаю, що душа твоя – руїна,
Рани – у бентежних почуттях,
Та повік не станеш на коліна,
Гордість не сховаєш у кущах.
Ворог не зламає, Україно,
Мудрість і жагу перемогти!
Не зітхай у горі безнадійно,
Кат не зможе зашморг затягти!..
Не зламати
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126082008381
Свидетельство о публикации №126082008381
Рецензии